@article{Носова_Аврунін_Шушляпина_Абделхамід_Али Салех_2021, title={Діагностична значимість методів визначення порушень носового дихання}, volume={41}, url={https://oeipt.vntu.edu.ua/index.php/oeipt/article/view/592}, DOI={10.31649/1681-7893-2021-41-1-47-58}, abstractNote={<p>При діагностиці порушень носового дихання основними інструментальними діагностичними методами є оптична ендоскопія носа, рентгенівська комп’ютерна спіральна (або конусно-променева) томографія носа та придаткових пазух, а також риноманометрія. Статистика включала 286 пацієнтів з порушенням носового дихання і контрольну групу 60 осіб. Пацієнти були поділені на дві групи – з порушеннями носового дихання різної природи та умовною нормою (контрольна група). Ймовірність помилки виявлення порушень носового дихання становить 0,27 (нормована Евклідова відстань 1,82). З урахуванням додавання в модель дискримінації даних комп’ютерної томографії помилка діагностики знижується до 0,11 відстані 3,19. При додаванні в модель даних риноманометрії сумарна нормована Евклідова відстань збільшується до 3,96, а ймовірність прийняття діагностичного рішення відповідно зменшується до 0,05. Таким чином, риноманометричні дані дозволяють доповнити результатами функціональних тестів відомості про зміни архітектоніки носової порожнини за рахунок оцінки впливу анатомічних структур на назальну аеродинаміку та додатково знизити ймовірність помилки діагностичних рішень при виявленні порушень носового дихання.</p>}, number={1}, journal={Оптико-електроннi iнформацiйно-енергетичнi технологiї}, author={Носова, Яна Віталіївна and Аврунін, Олег Григорович and Шушляпина, Наталя Олегівна and Абделхамід, Ібрагім Юнусс and Али Салех, Алофи Бендер}, year={2021}, month={Лип}, pages={47–58} }