Емулятор лабораторного стенду для дослідження виконавчих асинхронних мікродвигунів СУА
Ключові слова:
виконавчі асинхронні мікродвигуни, методи управління, регулювання частоти обертання, математичні моделі, система МATLAB, параметри та характеристики двигуна, емулятор лабораторного стенду, алгоритм, програмний засібАнотація
Проаналізовано математичні моделі асинхронних двигунів та методи управління виконавчими асинхронними мікродвигунами. На основі обчислень обраної математичної моделі з застосуванням системи моделювання Matlab, розроблено алгоритм та програмний засіб для реалізації емулятора лабораторного стенду призначеного для використання в начальному процесі ВНЗ при підготовці майбутніх фахівців з систем управління та автоматики з метою грунтовного вивчення та дослідження виконавчих асинхронних мікродвигунів. При розробці стенду враховані ключові принципи роботи асинхронних двигунів, сучасні методи розробки програмного забезпечення, інтерфейсу користувача та візуального представлення даних.
Посилання
1. Барало О. В. Автоматизація технологічних процесів і систем автоматичного керування Навчальний посібник. – Київ: «Аграрна Освіта», 2010. – 506 с.
2. Мілих В.І., Іваненко В.М. Дослідження асинхронних двигунів // - Навчальний посібник, - Друкарня НТУ «ХПІ» - Харків, 2007. – 154 с.
3. Вдовин С.С. Регулирование частоты вращения асинхронных двигателей – 3-е изд., перераб. и доп. – М .: Энергия. Москва. Отделение, 2008. – 96 с.
4. Федосов Б.Т. Пособие по курсовому и дипломному проектированию на тему: Идентификация объектов управления. Примеры моделей технических объектов управления. Асинхронный двигатель. – Режим доступу: http://model.exponenta.ru/bt/ .
5. ИНТЕХНИКС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.intechnics.ru/article16.htm.
6. Dovidkam [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dovidkam.com/remont/elektrika/regulyuvannya-oborotiv-asinxronnogo-dviguna-svo%D1%97mi-rukami-sxema-video.html.
7. Васюра А.С. Електромашинні пристрої систем управління і автоматики, ч. 1 і 2. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2013. – 271 с.
8. Герман-Галкин С.Г., Кардонов Г.А. Электрические машины: Лабораторные работы на ПК. – СПб.: Корона принт, 2003. — 256 с.
9. Комп’ютерна програма «Лабораторний стенд для дослідження механічних характеристик виконавчих асинхронних двигунів», Авторське право на твір, Слободян Р. В., Васюра А.С.
==== REFERENCES =======
1. Baralo O. V. Avtomatyzatsiya tekhnolohichnykh protsesiv i system avtomatychnoho keruvannya Navchalʹnyy posibnyk. – Kyyiv: «Ahrarna Osvita», 2010. – 506 s.
2. Milykh V.I., Ivanenko V.M. Doslidzhennya asynkhronnykh dvyhuniv // - Navchalʹnyy posibnyk, - Drukarnya NTU «KHPI» - Kharkiv, 2007. – 154 s.
3. Vdovyn S.S. Rehulyrovanye chastoty vrashchenyya asynkhronnykh dvyhateley – 3-e yzd., pererab. y dop. – M .: Énerhyya. Moskva. Otdelenye, 2008. – 96 s.
4. Fedosov B.T. Posobye po kursovomu y dyplomnomu proektyrovanyyu na temu: Ydentyfykatsyya obʺektov upravlenyya. Prymery modeley tekhnycheskykh obʺektov upravlenyya. Asynkhronnyy dvyhatelʹ. – Rezhym dostupu: http://model.exponenta.ru/bt/ .
5. YNTEKHNYKS [Elektronnyy resurs]. – Rezhym dostupu: http://www.intechnics.ru/article16.htm.
6. Dovidkam [Elektronnyy resurs]. – Rezhym dostupu: http://dovidkam.com/remont/elektrika/regulyuvannya-oborotiv-asinxronnogo-dviguna-svo%D1%97mi-rukami-sxema-video.html.
7. Vasyura A.S. Elektromashynni prystroyi system upravlinnya i avtomatyky, ch. 1 i 2. Navchalʹnyy posibnyk. – Vinnytsya: VNTU, 2013. – 271 s.
8. Herman-Halkyn S.H., Kardonov H.A. Élektrycheskye mashyny: Laboratornye raboty na PK. – SPb.: Korona prynt, 2003. — 256 s.
9. Kompʺyuterna prohrama «Laboratornyy stend dlya doslidzhennya mekhanichnykh kharakterystyk vykonavchykh asynkhronnykh dvyhuniv», Avtorsʹke pravo na tvir, Slobodyan R. V., Vasyura A.S.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 254
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).