Особливості виявлення еталонного зображення на напівтоновому зображенні за методом бінарних зрізів
DOI:
https://doi.org/10.31649/2413-4503-2024-17-1-78-87Ключові слова:
кореляційне оброблення;, напівтонове зображення;, еталонне зображення;, бінарний зріз;, ідентифікація;Анотація
Необхідність створення нових ефективних підходів та методів для роботи зорових систем мобільних роботів для задач ідентифікації та виявлення об’єктів обумовлено вимогами сьогодення. Метою роботи є аналіз особливостей оброблення напівтонового зображення за методом бінарних зрізів для виявлення еталонного зображення на полі поточного зображення. В якості методів дослідження було використано метод аналізу, абстрагування та аналогії. У статті запропонований підхід до виявлення еталонного напівтонового зображення на поточному напівтоновому зображенні. Для цього розгляну-то особливості застосування методу бінарних зрізів для передоброблення напівтонового зображення у поєднанні з методами, що дозволяють виявити еталонне бінарне зображення на поточному бінарному зображенні. Підхід, що пропонується, містить етап формування множини бінарних зрізів напівтонового поточного зображення, етап формування множини бінарних зрізів напівтонового еталонного зображення, етап встановлення відповідності бінарних зрізів еталона до бінарних зрізів поточного зображення, етап визначення місцерозташування кожного бінарного зрізу еталона на відповідному зрізі поточного зображення та етап аналізу отриманих результатів та визначення місцерозташування напівтонового еталонного зображення на напівтоновому поточному зображенні. Запропоновані рішення розглянуто на конкретному прикладі. Практична цінність запропанованого підходу полягає в тому, що складноструктуроване напівтонове зображення з великою кількістю рівнів яскравості можна привести до простих бінарних матриць, більша частина з яких просто виключається з процесу оброблення. При цьому залишається вибір варіанту методу визначення бінарного зрізу еталону на полі бінарного зрізу поточного зображення.
Посилання
William K. Pratt, Digital image processing, 2nd Edition. A Wiley-Interscience publication, Wiley, 1991
Richard E. Woods, Rafael C. Gonzalez, Digital Image Processing, 4thEdition, Global Edition, New York, 2018
Shapiro, L. G. and Stockman, G. C. [2001]. Computer Vision. Prentice Hall, UpperSaddle River, NJ.
Snowden, R., Thompson, P, and Troscianko, T. [2012]. Basic Vision: An Introductionto Visual Perception. Oxford University Press, Oxford, UK.
Snyder, W. E. and Qi, Hairong [2004]. Machine Vision, Cambridge University Press, New York, https://doi.org/10.1017/CBO9781139168229, eBook ISBN 9781139168229
Kussul N. M., Shelestov A. Yu., ta Lavreniuk A. M., Intelektualni obchyslennia : navch. posibnyk. Kyiv, Ukraina : Naukova dumka, 2006. - 186 s.
Zbrutskyi O. V., Savenko Yu. M., ta Mishkin D. S., «Mobilni roboty: mozhlyvosti, perspektyvy, problemy», Mekhanika hiroskopichnykh system : naukovo-tekhnichnyi zbirnyk, Vyp. 26, s. 112–120. 2013. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/17292
John M. Holand, Designing Autonomous Mobile Robots: Inside The Mind of An Intelligent Machine, 2005. P. 113.
Nevliudov I. Sh., Andrusevych A. O., Yevsieiev V. V., Novoselov S. P., Demska N. P. Proektuvannia mobilnykh manipuliatsiinykh robotiv: Monohrafiia. – Kh. :, 2022. – 427 s.
Blaschke, Thomas. Object based image analysis for remote sensing. ISPRS journal of photogrammetry and remote sensing 65.1 (2010): 2-16.
Varfolomieiev A. Yu. Metody ta alhorytmy avtomatychnoho vidslidkovuvannia obiektiv na videoposlidovnostiakh. Kyiv, Ukraina : Vydavnytstvo «K i M», 2013. – 110 s.
Babaryka Anatolii. Study of detection and tracking algorithms of moving objects in video sequences from video surveillance cameras. Conceptual and scientifically-methodical principles of realization of policy in the field of the state border security in Ukraine: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2019. Vyp. Chapter 6. R. 89–105. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-184-1/89-105.
Zaichenko Yu. P. Osnovy proektuvannia intelektualnykh system. Kyiv. Ukraina. Slovo, 2004.
Muravskyi L.I. Obrobka binarnykh fazovykh zobrazhen v optychnykh i optyko-tsyfrovykh koreliatsiinykh systemakh. – Ternopil: serpen, 1999. – 187s.
T. B. Martyniuk, A. V. Kozhemiako, I. Yu. Vydmysh, ta D. O. Sharomov, Normalizovana koreliatsiina obrobka dvovymirnykh zobrazhen. Informatsiini tekhnolohii ta kompiuterna inzheneriia. №3(37). S. 44-50. 2016.
L. I. Tymchenko, Ya. H. Skoriukova, ta V. O. Tyshkivska, «Sehmentatsiia zobrazhen obiektiv za oznakamy zviazanosti dlia zadach tekhnichnoho zoru», Vymiriuvalna ta obchysliuvalna tekhnika v tekhnolohichnykh protsesakh, № 2. S. 70-72. 2004.
Ia. H. Skoriukova, A. L. Zhelezniak, L. I. Tymchenko, O. I. Stasiuk, ta S. M. Markov, Sehmentatsiia napivtonovykh zobrazhen. Monohrafiia, Kyiv, Ukraina: DETU, 2008.
Wójcik, W., Pavlov, S., Kalimoldayev, M. (2019). Information Technology in Medical Diagnostics II. London: Taylor & Francis Group, CRC Press, Balkema book. – 336 Pages, https://doi.org/10.1201/ 9780429057618. eBook ISBN 9780429057618.
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 33
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).