ПАРАЛЛЕЛЬНАЯ ОБРАБОТКА В ЗАДАЧАХ СЖАТИЯ РАСТРОВЫХ ИЗОБРАЖЕНИЙ

Автор(и)

  • В. П. Семеренко Вінницький національний технічний університет

Анотація

Запропоновано метод ущільнення без втрат бінарних та напівтонових зображень з використанням булевої алгебри кубічних функцій. Початкове зображення розбивається на окремі блоки фіксованого розміру, які інтерпретуються як карти Карно, для мінімізації яких розроблено новий алгоритм поліноміальної складності. Перевагами запропонованого методу є можливість паралельної реалізації на мікро- та макрорівні, стійкість до помилок обчислень, і виконання різноманітних перетворень над зображенням.

Біографія автора

В. П. Семеренко, Вінницький національний технічний університет

к.т.н., доцент, доцент кафедри обчислювальної техніки,

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 232

Як цитувати

[1]
В. П. Семеренко, «ПАРАЛЛЕЛЬНАЯ ОБРАБОТКА В ЗАДАЧАХ СЖАТИЯ РАСТРОВЫХ ИЗОБРАЖЕНИЙ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 22, вип. 2, с. 33–43, Жов 2013.

Номер

Том 22 № 2 (2011)

Розділ

Методи та системи оптико-електронної і цифрової обробки зображень та сигналів

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).