ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ НАДІЙНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ КЛІНІЧНИХ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Ключові слова:
біологічна варіація, аналітична варіація, точність, правильність, прецизійність, коефіцієнт варіації, методика виконання вимірюваньАнотація
Показана можливість встановлення гранично допустимої похибки результатів клініко- діагностичних досліджень та оцінювання їх невизначеності з урахуванням біологічної варіації об'єкта досліджень.Посилання
1. Требования к качеству клинических лабораторных исследований. Ч.2.ГОСТ Р 53022-2:2008. М.: Стандартинформ, 2009, 27 с. (Национальный стандарт РФ)
2. Власов В.В. Эпидемиология: учебн. Пособие [для студ.высш. учебн.зав.]/ В.В.Власов.– М.: Гэотар-Мед, 2004.– 464с
3. Точність (правильність i прецизійність) методів та результатів вимірювання. Частина 1. Основні положення та визначення: (ISO/IEC 5725-1:1994, IDT): ДСТУ ГОСТ ИСO 5725-1:2005. –[Чинний від 2006-07-01].– К.: Держспоживстандарт України, 2006.– 31 с.– (Національний стандарт України).
4. Medical Laboratories – particular requirements for quality and competence. (Лабораторії медичні.
Окремі вимоги до якості та компетентності):EN ISO 15189:2003. – (Європейський стандарт).
5. Guidance for the use of repeatability, reproducibility and trueness estimates in measurement uncertainty estimation (Настанови по використанню повторюваності, відтворюваності та правильності при оцінюванні невизначеності вимірювань: ISO/TS 21748:2004. – (Міжнародний стандарт).
6. Метрологія. Застосування «Руководства по выражению неопределенности измерений»: ДСТУ-Н РМГ 43:2006. – [Чинний від 2007-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 20 с. – (Національний стандарт України).
2. Власов В.В. Эпидемиология: учебн. Пособие [для студ.высш. учебн.зав.]/ В.В.Власов.– М.: Гэотар-Мед, 2004.– 464с
3. Точність (правильність i прецизійність) методів та результатів вимірювання. Частина 1. Основні положення та визначення: (ISO/IEC 5725-1:1994, IDT): ДСТУ ГОСТ ИСO 5725-1:2005. –[Чинний від 2006-07-01].– К.: Держспоживстандарт України, 2006.– 31 с.– (Національний стандарт України).
4. Medical Laboratories – particular requirements for quality and competence. (Лабораторії медичні.
Окремі вимоги до якості та компетентності):EN ISO 15189:2003. – (Європейський стандарт).
5. Guidance for the use of repeatability, reproducibility and trueness estimates in measurement uncertainty estimation (Настанови по використанню повторюваності, відтворюваності та правильності при оцінюванні невизначеності вимірювань: ISO/TS 21748:2004. – (Міжнародний стандарт).
6. Метрологія. Застосування «Руководства по выражению неопределенности измерений»: ДСТУ-Н РМГ 43:2006. – [Чинний від 2007-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 20 с. – (Національний стандарт України).
##submission.downloads##
-
PDF (Русский)
Завантажень: 834
Переглядів анотації: 541
Як цитувати
[1]
Л. А. Кошова, «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ НАДІЙНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ КЛІНІЧНИХ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 24, вип. 2, с. 115–120, Жов 2013.
Номер
Розділ
Біомедичні оптико-електронні системи та прилади
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
