Перспективи використання кристалів ZnSe <Te> в гіперспектральних оптичних системах
DOI:
https://doi.org/10.31649/1681-7893-2018-36-2-72-74Ключові слова:
селенід цинку, температурна та радіаційна стійкості, пропускання, рідкісноземельні елементиАнотація
Обговорюються перспективи використання розплавних кристалів ZnSe<Te> після їх додаткового легування рідкісноземельними елементами для створення гіперспектальних оптичних елементів з підвищеною температурною та радіаціонною стійкостями.
Посилання
Гаврищук Е.М., Яшина Э.В. (2005). Оптические элементы из сульфида цинка и селенида цинка для инфракрасной техники. Оптический журнал, 7, 57-59.
Сеник Б.Н. (2007). Применение кристаллов в перспективных разработках гиперспектральных оптических систем. Прикладная физика, 3, 134-141.
Рыжиков В.Д. (1989). Сцинтилляционные кристаллы полупроводниковых соединений АIIBVI. Получение, свойства, применение. М.:НИИТЭХИМ.
Гриньов Б.В, Рижиков В.Д. Семиноженко В.П. Старжинський М.Г. (2007). Властивості халькогенідних сцинтиляторів на основі сполук А2B6, легованих ізовалентними домішками. Доповіді Національної академії наук України, 8, 84-90.
Кульчицький Н.А., Наумов А.В. (2014). Современные оптоэлектронные приборы на основе селенида цинка. Наноинженерия, 11, 19-27.
Ткаченко І.В. (2005). Механізми дефектоутворення та люмінесценції у бездомішкових та легованих телуром кристалах селеніду цинку. Дис. канд. фіз.-мат. наук, Чернівці.
Гореленюк А.Т., Каманин А.В., Шмидт Н.М. (2003). Редкоземельные элементы в технологии соединений АIIIBV и приборов на их основе. ФТП, 37, 8, 922-940.
Makniy V.P., Kinzerska O.V., Senko I.M. (2017). “Purification effects” in zinc selenide crystals doped with ytterbium from vapor phase. Telecom. and Radio Engineering, 75, 3, 279-284.
##submission.downloads##
-
PDF (English)
Завантажень: 240
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
