МЕТОДИ ПОБУДОВИ АЦП ПОРОЗРЯДНОГО НАБЛИЖЕННЯ, ЩО САМОКАЛІБРУЮТЬСЯ

Автор(и)

  • О. Д. Азаров Вінницький національний технічний університет
  • О. В. Кадук Вінницький національний технічний університет

Анотація

У статті розглядаються стратегії самокалібрування похибок характеристики перетворення АЦП послідовного наближення. Приводиться алгоритм калібрування АЦП із ваговою надлишковістю з осередненням на розгортках. Доведено, що використання такого типу калібрування дозволяє мінімізувати накопичення методичної похибки.

Біографії авторів

О. Д. Азаров, Вінницький національний технічний університет

д.т.н., професор, заслужений працівник освіти україни, завідувач кафедри обчислювальної техніки

О. В. Кадук, Вінницький національний технічний університет

аспірант кафедри обчислювальної техніки

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 465
Переглядів анотації: 231

Як цитувати

[1]
О. Д. Азаров і О. В. Кадук, «МЕТОДИ ПОБУДОВИ АЦП ПОРОЗРЯДНОГО НАБЛИЖЕННЯ, ЩО САМОКАЛІБРУЮТЬСЯ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 15, вип. 1, с. 56–66, Лис 2013.

Номер

Том 15 № 1 (2008)

Розділ

Методи та системи оптико-електронної і цифрової обробки зображень та сигналів

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).