РОЗРОБКА СИСТЕМИ ПОШУКУ МАКСИМУМУ ІНТЕНСИВНОСТІ ФЛЮОРЕСЦЕНТНОГО СИГНАЛУ ПРИ ТЕСТУВАННІ СТРУКТУР БІОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Ключові слова:
флюоресценція, локалізований поверхневий плазмонний резонанс, час експозиції, п’єзоелектричний двигун, точність позиціювання.Анотація
На основі експериментальних досліджень визначена залежність точності вимірювання інтенсивності перевипроміненого світла від часу експозиції для максимальної інтенсивності флюоресцетного сигналу. Сформульовані вимоги, щодо точності позиціювання валу п’єзоелектричного двигуна при розробці алгоритму роботи системи пошуку екстремуму.Посилання
20. Kurilčik N. Fluorescence detection of biological objects with ultraviolet and visible light-emitting diodes / N. Kurilčik, P. Vitta, A. Žukauskas [et al.] // Optica Applicata. – Vol. 36, № 2-3. – P. 193–198.
21. Riehemann K. Nanomedicine – challenge and perspectives / K. Riehemann, S. W. Schneider, T. A. Luger [et al.] // Angew. Chem., Int. Ed. Engl. – 2009. – Vol. 48, № 5. – P. 872–897.
22. Lakowicz J. R. Plasmon-controlled fluorescence: a new paradigm in fluorescence spectroscopy / J. R. Lakowicz, K. Ray, M. Chowdhury [et al.] // Analyst. – 2008. – Vol. 133. – P. 1308–1346.
23. Халімовський О. М. Автоматизація процесу тестування властивостей біологічних матеріалів та наноструктур / О. М. Халімовський, В. І. Чегель, В. К. Литвин, А. М. Лопатинський // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: «Проблеми автоматизованого електроприводу. Теорія і практика (спеціальний випуск)». – 2013. – № 36 (1009). – С. 514–515.
24. Белова А. В. Исследование характеристик пьезоелектрического двигателя в системах позиционирования/ А. В. Белова, С. Ф. Петренко // Вісник НТУУ-«КПІ», Серія приладобудування. – 2008. – Вип. 35. – С. 69-76.
21. Riehemann K. Nanomedicine – challenge and perspectives / K. Riehemann, S. W. Schneider, T. A. Luger [et al.] // Angew. Chem., Int. Ed. Engl. – 2009. – Vol. 48, № 5. – P. 872–897.
22. Lakowicz J. R. Plasmon-controlled fluorescence: a new paradigm in fluorescence spectroscopy / J. R. Lakowicz, K. Ray, M. Chowdhury [et al.] // Analyst. – 2008. – Vol. 133. – P. 1308–1346.
23. Халімовський О. М. Автоматизація процесу тестування властивостей біологічних матеріалів та наноструктур / О. М. Халімовський, В. І. Чегель, В. К. Литвин, А. М. Лопатинський // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: «Проблеми автоматизованого електроприводу. Теорія і практика (спеціальний випуск)». – 2013. – № 36 (1009). – С. 514–515.
24. Белова А. В. Исследование характеристик пьезоелектрического двигателя в системах позиционирования/ А. В. Белова, С. Ф. Петренко // Вісник НТУУ-«КПІ», Серія приладобудування. – 2008. – Вип. 35. – С. 69-76.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 196
Переглядів анотації: 206
Як цитувати
[1]
О. М. Халімовський, В. І. Чегель, В. К. Литвин, і А. М. Лопатинський, «РОЗРОБКА СИСТЕМИ ПОШУКУ МАКСИМУМУ ІНТЕНСИВНОСТІ ФЛЮОРЕСЦЕНТНОГО СИГНАЛУ ПРИ ТЕСТУВАННІ СТРУКТУР БІОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 26, вип. 2, с. 72–74, Лют 2014.
Номер
Розділ
Біомедичні оптико-електронні системи та прилади
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
