ЦИФРОВІ ФІЛЬТРИ ОБРОБКИ ІНТЕРФЕРЕНЦІЙНИХ СИГНАЛІВ

Автор(и)

  • І. Д. Прокопов Вінницький національний технічний університет
  • В. М. Кравченко Вінницький національний технічний університет
  • О. І. Прокопов Київський національний університет ім.Т.Г. Шевченка

Анотація

Представлена ефективна структура цифрового фільтра обробки інтерференційних сигналів для ПЛІС - технології, яка дає можливість в 5,5 разів зменшити кількість елементів в структурі ПЛІС на один канал.

Біографії авторів

І. Д. Прокопов, Вінницький національний технічний університет

доцент кафедри електроніки

В. М. Кравченко, Вінницький національний технічний університет

доцент кафедри фізики

О. І. Прокопов, Київський національний університет ім.Т.Г. Шевченка

студент

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 193
Переглядів анотації: 220

Як цитувати

[1]
І. Д. Прокопов, В. М. Кравченко, і О. І. Прокопов, «ЦИФРОВІ ФІЛЬТРИ ОБРОБКИ ІНТЕРФЕРЕНЦІЙНИХ СИГНАЛІВ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 20, вип. 2, с. 63–66, Жов 2013.

Номер

Том 20 № 2 (2010)

Розділ

Методи та системи оптико-електронної і цифрової обробки зображень та сигналів

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).