ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ДВОРІВНЕВИХ СПОСОБІВ ЗАПИСУ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ БІСТАБІЛЬНИХ ХОЛЕСТЕРИЧНИХ РКД

Authors

  • A. V. Rybalochka Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАНУ

Abstract

В даній роботі представлено аналіз трансформаційних переходів холестеричних рідких кристалів в бістабільних холестеричних рідкокристалічних дисплеях при застосуванні дворівневих динамічних способів запису інформації, а також наведено алгоритм експериментального дослідження, що дозволяє визначити для цих способів запису параметри електричних сигналів.

Author Biography

A. V. Rybalochka, Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАНУ

к.т.н., старший науковий співробітник відділу «Рідких кристалів»

Downloads

Abstract views: 192

How to Cite

[1]
A. V. Rybalochka, “ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ДВОРІВНЕВИХ СПОСОБІВ ЗАПИСУ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ БІСТАБІЛЬНИХ ХОЛЕСТЕРИЧНИХ РКД”, Опт-ел. інф-енерг. техн., vol. 20, no. 2, pp. 141–150, Oct. 2013.

Issue

Vol. 20 No. 2 (2010)

Section

Optical and Quantum Electronics in Computer and Intellectual Technologies

Metrics

Downloads

Download data is not yet available.

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).