ОПТОЕЛЕКТРОННИЙ АНАЛІЗАТОР ДЛЯ УПРАВЛІННЯ НАДЛИШКОВИМИ ПАКЕТАМИ, НАКОПИЧИНИМИ В ПІКОВІ МОМЕНТИ ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ
Анотація
Розглядаються методи створення та застосування оптоелектронних аналізаторів для визначення сумарної тривалості затримки у вхідні інтерфейси транзитних комутаційних вузлів надлишкових пакетів , накопичених у періоди перевантаження комп'ютерної мережі . Розроблений аналізатор дозволяє оптимально регулювати інформаційні потоки високої інтенсивності , ефективно розміщуючи і обробляючи в критичні моменти часу накопичені пакети в буферній пам'яті комутаторів , значно збільшуючи цим надійність операцій приймально -передачі клієнт- серверних пакетів.##submission.downloads##
-
PDF (Русский)
Завантажень: 157
Переглядів анотації: 220
Опубліковано
2021-01-13
Як цитувати
[1]
О. Г. Натрошвили, А. И. Прангишвили, і Н. О. Натрошвили, «ОПТОЕЛЕКТРОННИЙ АНАЛІЗАТОР ДЛЯ УПРАВЛІННЯ НАДЛИШКОВИМИ ПАКЕТАМИ, НАКОПИЧИНИМИ В ПІКОВІ МОМЕНТИ ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 19, вип. 1, с. 197–201, Січ 2021.
Номер
Розділ
Волоконно-оптичні технології в інформаційних (internet, intranet тощо) та енергетичних мережах
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).