АНАЛІЗ СИГНАЛІВ У СИСТЕМАХ АВТОМАТИЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ
Анотація
В даній статті розглянуто перетворення сигналу, заданого у вигляді множини точок. При перетворенні в базисі Фур’є (або іншому базисі) визначаються числові коефіцієнти (енергетичний спектр), які передаються лінією зв’язку. Спектр може бути діапазону видимого світла та ультрафіолетових хвиль для оптичних ліній зв’язку чи радіохвиль для провідних ліній, але незалежно від діапазону методи обробки залишатимуться незмінними. Оскільки більша частина енергії зосереджена на невеликій частині спектру, то сигнал не буде сильно спотворений за формою при передаванні тільки цієї частини сигналу. В статті проводиться порівняння спотворення дискретних сигналів без урахування їх природи при передаванні тих коефіцієнтів спектру, які містять в собі 95%, 90%, 85% та 80% енергії всього сигналу. Аналіз проводився в середовищі MathCAD при розкладі в базисі Фур’є, Уолша, вейвлетів.##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 226
Переглядів анотації: 222
Як цитувати
[1]
Р. Н. Квєтний і Я. А. Кулик, «АНАЛІЗ СИГНАЛІВ У СИСТЕМАХ АВТОМАТИЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 22, вип. 2, с. 44–50, Жов 2013.
Номер
Розділ
Методи та системи оптико-електронної і цифрової обробки зображень та сигналів
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).