ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ШИФРУВАННЯ ПІДСТАНОВОЧНО-ПЕРЕСТАНОВОЧНИХ МЕРЕЖ З БЛОКАМИ ПІДСТАНОВКИ ВЕЛИКОГО РОЗМІРУ В ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМАХ
Анотація
В данній статті визначені показники ефективності реалізації блочного шифру, який оснований на архітектурі гніздової постановочно-перестановочної мережі (nested SPN) з блоками підстановки (S-боксами) розміром 16х16 біт в оптико-електронних системах. В якості факторів, які визначають ефективність, вибрані швидкість перетворення в оптико-електронній системі і криптографічна стійкість двох послідовних шарів гніздових підстановочно-перестановочних мереж різного типу.##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 166
Переглядів анотації: 226
Як цитувати
[1]
О. М. Бевз і В. М. Пашнов, «ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ШИФРУВАННЯ ПІДСТАНОВОЧНО-ПЕРЕСТАНОВОЧНИХ МЕРЕЖ З БЛОКАМИ ПІДСТАНОВКИ ВЕЛИКОГО РОЗМІРУ В ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМАХ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 22, вип. 2, с. 176–181, Жов 2013.
Номер
Розділ
Волоконно-оптичні технології в інформаційних (internet, intranet тощо) та енергетичних мережах
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
