МЕТОД АВТОМАТИЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ СЕГМЕНТАЦІЙНОГО ПОРОГУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗОБРАЖЕНЬ
Ключові слова:
сегментація, центр об'єкта, поріг, контур, контурна областьАнотація
У даній статті розроблено метод автоматичного визначення порогу сегментації з метою поліпшення якості прогнозування параметрів зображень в оптично рухомих сценах.Посилання
1. Кожем’яко В. П. Оптоэлектронный матричный процессор для предварительной обработки изображений // Всесоюзная конф. по методам и микроэлектрон. устройствам цифр. преобр. и обработки информации “Микропроцессоры-85”. – М.: Ин-т электрон. техники, 1995. – Т. 2. – С. 170.
2. Чу Я. Организация ЭВМ и микропрограммирование: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 592 с.
3. Тимченко Л. І., Скорюкова Я. Г., Марков С. М., Клімкіна Д. І. Сегментація зображень об’єктів за ознаками зв’язаності // Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта ‘2004”. Дніпропетровськ. – 2004. – С. 14 – 17.
4. Железняк А. Л., Тимченко Л. І., Стасюк О. І., Скорюкова Я. Г., Марков С. М. Сегментація напівтонових зображень за ознакою зв’язаності. Монографія. – т К.:ДЕТУТ, 2008-144с.
5. Кожем’яко В. П., Кутаєв Ю. Ф., Свєчніков С. В., Тимченко Л. І., Яровий А. А. Паралельно-ієрархічне перетворення як системна модель оптико-електричних засобів штучного інтелекту. Монографія. – Вінниця: «УНІВЕРСУМ-Вінниця», 2003. – 324 с.
6. Poplavskiy A. Optic-electronic technologies for coherent tomographic images processing / V. Kohzemiako, S. Pavlov, V. Nikolaychuk, A. Poplavskiy, Hani Qasem Rashrash Al-Zoubi, I. Burdenyuk // Photonics-ODS 2008: IV International Conference on Optoelectronic Information Technologies. – Ukraine, Vinnytsia, 2008. – P. 69–70.
2. Чу Я. Организация ЭВМ и микропрограммирование: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 592 с.
3. Тимченко Л. І., Скорюкова Я. Г., Марков С. М., Клімкіна Д. І. Сегментація зображень об’єктів за ознаками зв’язаності // Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта ‘2004”. Дніпропетровськ. – 2004. – С. 14 – 17.
4. Железняк А. Л., Тимченко Л. І., Стасюк О. І., Скорюкова Я. Г., Марков С. М. Сегментація напівтонових зображень за ознакою зв’язаності. Монографія. – т К.:ДЕТУТ, 2008-144с.
5. Кожем’яко В. П., Кутаєв Ю. Ф., Свєчніков С. В., Тимченко Л. І., Яровий А. А. Паралельно-ієрархічне перетворення як системна модель оптико-електричних засобів штучного інтелекту. Монографія. – Вінниця: «УНІВЕРСУМ-Вінниця», 2003. – 324 с.
6. Poplavskiy A. Optic-electronic technologies for coherent tomographic images processing / V. Kohzemiako, S. Pavlov, V. Nikolaychuk, A. Poplavskiy, Hani Qasem Rashrash Al-Zoubi, I. Burdenyuk // Photonics-ODS 2008: IV International Conference on Optoelectronic Information Technologies. – Ukraine, Vinnytsia, 2008. – P. 69–70.
##submission.downloads##
-
PDF (Русский)
Завантажень: 179
Переглядів анотації: 304
Опубліковано
2021-01-13
Як цитувати
[1]
С. В. Павлов, А. А. Поплавський, А. А. Поплавська, і Н. П. Бабюк, «МЕТОД АВТОМАТИЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ СЕГМЕНТАЦІЙНОГО ПОРОГУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗОБРАЖЕНЬ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 26, вип. 2, с. 8–12, Січ 2021.
Номер
Розділ
Методи та системи оптико-електронної і цифрової обробки зображень та сигналів
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
