ІНФРАЧЕРВОНИЙ ДАТЧИК ВМІСТУ ВОДИ В СКРАПЛЕНОМУ ГАЗІ
Ключові слова:
спектр, спектроскопія, концентрація, гігрометр, рідка фаза, парова фаза, конденсація, густинаАнотація
Фізико-хімічні, енергетичні та екологічні властивості природного газу роблять його перспективним видом палива. Важливим контрольованим параметром при зберіганні і транспортуванні зрідженого газу є фізичні властивості і розчинена в газі вода, яка впливає на роботу датчиків і технологічного обладнання. У роботі представлено конструкцію і схему оптоелектронного датчика для безконтактного контролю вмісту води у газових середовищах, який працює у спектральному діапазоні 1400–2400 нм.Посилання
1. Крук І. С. Якість природних газів: довідник / І. С. Крук, О. М. Химко, О. І. Крук. – К.–Х.: Наука УЦЕБОП, 2010. – 407 с.
2. Кожем’яко В.П. Схемотехніка сучасного приладобудування. Ч.3 – Оптичні сенсори. Навчальний посібник / В. П. Кожем’яко, З. Ю. Готра, С. В. Павлов [та ін.]. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 164 с.
3. Коряков В. И. Приборы в системах контроля влажности твердых веществ и их метрологические характеристики / В. И. Коряков, А. С. Запорожец // Практика приборостроения. – 2002. – № 1. – С. 5–11.
4. Ивченко Ю. А. Чем измерить влажность? / Ю. А. Ивченко, А. А. Федоров // Датчики и системы. – 2003. – № 8. – С. 53–54.
5. Мухитдинов М. Оптические методы и устройства контроля влажности / М. Н. Мухитдинов, Э. С. Мусаев. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 96 с.
6. Онушко В. В. Універсальна класифікація оптичних методів дослідження густини газу / Й. Й. Білинський, Б. П. Книш, В. В. Онушко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2100. – № 4. – С. 23–26. – ISSN 2226–9150.
7. Зайцев В. А. Влажность воздуха и ее измерение / В. А. Зайцев, А. А. Ледохович, Г. Т. Никандрова. – 1974. – 112 с.
2. Кожем’яко В.П. Схемотехніка сучасного приладобудування. Ч.3 – Оптичні сенсори. Навчальний посібник / В. П. Кожем’яко, З. Ю. Готра, С. В. Павлов [та ін.]. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 164 с.
3. Коряков В. И. Приборы в системах контроля влажности твердых веществ и их метрологические характеристики / В. И. Коряков, А. С. Запорожец // Практика приборостроения. – 2002. – № 1. – С. 5–11.
4. Ивченко Ю. А. Чем измерить влажность? / Ю. А. Ивченко, А. А. Федоров // Датчики и системы. – 2003. – № 8. – С. 53–54.
5. Мухитдинов М. Оптические методы и устройства контроля влажности / М. Н. Мухитдинов, Э. С. Мусаев. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 96 с.
6. Онушко В. В. Універсальна класифікація оптичних методів дослідження густини газу / Й. Й. Білинський, Б. П. Книш, В. В. Онушко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2100. – № 4. – С. 23–26. – ISSN 2226–9150.
7. Зайцев В. А. Влажность воздуха и ее измерение / В. А. Зайцев, А. А. Ледохович, Г. Т. Никандрова. – 1974. – 112 с.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 198
Переглядів анотації: 320
Як цитувати
[1]
С. Є. Тужанський, А. М. Сахно, В. А. Шевчук, і А. А. Поплавська, «ІНФРАЧЕРВОНИЙ ДАТЧИК ВМІСТУ ВОДИ В СКРАПЛЕНОМУ ГАЗІ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 27, вип. 1, с. 162–167, Сер 2014.
Номер
Розділ
Оптичні та оптико-електронні сенсори і перетворювачі в системах керування та екологічного моніторингу
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
