КОНЦЕПЦІЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ ДОСКОНАЛОЇ ФОРМИ ПЕРЕТВОРЕННЯ КРЕСТЕНСОНА ТА ЙОГО ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

Authors

  • M. Kasianchuk Тернопільський національний економічний університет

Abstract

Показано, що базис Крестенсона на даний час залишається досить перспективним для застосування у сучасних обчислювальних системах під час виконання операцій додавання, віднімання та множення великих цілих чисел. Запропоновано та проаналізовано метод пошуку набору будь–якої кількості модулів досконалої форми перетворення Крестенсона, що дозволяє розглядати як завгодно великий діапазон десяткових чисел. Обгрунтовано та узагальнено використання модифікованої досконалої форми базису Крестенсона.

Author Biography

M. Kasianchuk, Тернопільський національний економічний університет

доцент кафедри комп'ютерної інженерії,

Downloads

Abstract views: 249

How to Cite

[1]
M. Kasianchuk, “КОНЦЕПЦІЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ ДОСКОНАЛОЇ ФОРМИ ПЕРЕТВОРЕННЯ КРЕСТЕНСОНА ТА ЙОГО ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ”, Опт-ел. інф-енерг. техн., vol. 20, no. 2, pp. 43–47, Oct. 2013.

Issue

Vol. 20 No. 2 (2010)

Section

OptoElectronic/Digital Methods and Systems for Image/Signal Processing

Metrics

Downloads

Download data is not yet available.

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).