ОПТИКО–ЕЛЕКТРОННІ МЕТОДИ ДІАГНОСТУВАННЯ В БІОМЕДИЦИНІ

Authors

  • V. V. Dmytruk Вінницький національний технічний університет
  • N. V. Belik Вінницький національний технічний університет
  • S. O. Shtelmakh Вінницький національний технічний університет

Abstract

В статті розглянуті групи оптико–електронних медико-біологічних досліджень, основаних на реєстрації фізичних параметрів і які являються методологічною базою розробки апаратних засобів для дослідження життєдіяльності організму.

Author Biographies

V. V. Dmytruk, Вінницький національний технічний університет

аспірант кафедри лазерної та оптоелектронної техніки

N. V. Belik, Вінницький національний технічний університет

к.м.н., викладач кафедри

S. O. Shtelmakh, Вінницький національний технічний університет

лікар-стоматолог, пошукач кафедри лазерної та оптоелектронної техніки

Downloads

Abstract views: 265

How to Cite

[1]
V. V. Dmytruk, N. V. Belik, and S. O. Shtelmakh, “ОПТИКО–ЕЛЕКТРОННІ МЕТОДИ ДІАГНОСТУВАННЯ В БІОМЕДИЦИНІ”, Опт-ел. інф-енерг. техн., vol. 17, no. 1, pp. 145–153, Nov. 2013.

Issue

Vol. 17 No. 1 (2009)

Section

Biomedical Optical And Electronic Systems And Devices

Metrics

Downloads

Download data is not yet available.

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).