ВОЛОКОННО-ОПТИЧНІ ПЕРЕТВОРЮВАЧІ ГАЗУ
Анотація
Розглянуто основні принципи побудови волоконно-оптичних систем реєстрації газів, зокрема СН4, С3Н8, C2H4, C2H2, Н2, NH3 та рН. Представлено приклади використання волокна, як оптичного тракту, і як чутливого елементу, для побудови волоконно-оптичних газоаналізаторів. Огляд доводить доцільність практичного використання існуючих конструкцій і матеріалів та розробки нових систем для створення волоконно-оптичних перетворювачів газу, які сумісні з сучасними вимірювальними приладами аналізу робочих характеристик волоконно-оптичних ліній зв’язку, що забезпечує можливість дистанційного контролю газів.##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 272
Переглядів анотації: 249
Опубліковано
2021-01-14
Як цитувати
[1]
В. С. Осадчук, О. В. Осадчук, В. Ф. Яремчук, Н. С. Кравчук, і С. М. Смішний, «ВОЛОКОННО-ОПТИЧНІ ПЕРЕТВОРЮВАЧІ ГАЗУ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 18, вип. 2, с. 173–179, Січ 2021.
Номер
Розділ
Оптичні та оптико-електронні сенсори і перетворювачі в системах керування та екологічного моніторингу
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).