СТРУКТУРНО-ЗВ’ЯЗНОСТНА МОДЕЛЬ КОЛЬОРОВОГО ЗОБРАЖЕННЯ ДЛЯ ЗАДАЧ СЕГМЕНТАЦІЇ

Автор(и)

  • Я. Г. Скорюкова Вінницький національний технічний університет
  • С. М. Марков Вінницький національний технічний університет

Анотація

В статті проаналізовані відомі моделі кольорових зображень та методи їх сегментації. Представлена структурно-зв’язностна модель кольорового зображення та показане її використання для задач сегментації.

Біографії авторів

Я. Г. Скорюкова, Вінницький національний технічний університет

к.т.н., доцент кафедри інженерної та комп’ютерної графіки,

С. М. Марков, Вінницький національний технічний університет

завідувач лабораторіями кафедри лазерної та оптоелектронної техніки,

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 202
Переглядів анотації: 212

Як цитувати

[1]
Я. Г. Скорюкова і С. М. Марков, «СТРУКТУРНО-ЗВ’ЯЗНОСТНА МОДЕЛЬ КОЛЬОРОВОГО ЗОБРАЖЕННЯ ДЛЯ ЗАДАЧ СЕГМЕНТАЦІЇ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 20, вип. 2, с. 98–104, Жов 2013.

Номер

Том 20 № 2 (2010)

Розділ

Системи технічного зору і штучного інтелекту з обробкою та розпізнаванням зображень

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).