СТРУКТУРНО-ЗВ’ЯЗНОСТНА МОДЕЛЬ КОЛЬОРОВОГО ЗОБРАЖЕННЯ ДЛЯ ЗАДАЧ СЕГМЕНТАЦІЇ

Authors

  • Ya. H. Skoriukova Вінницький національний технічний університет
  • S. M. Markov Вінницький національний технічний університет

Abstract

В статті проаналізовані відомі моделі кольорових зображень та методи їх сегментації. Представлена структурно-зв’язностна модель кольорового зображення та показане її використання для задач сегментації.

Author Biographies

Ya. H. Skoriukova, Вінницький національний технічний університет

к.т.н., доцент кафедри інженерної та комп’ютерної графіки,

S. M. Markov, Вінницький національний технічний університет

завідувач лабораторіями кафедри лазерної та оптоелектронної техніки,

Downloads

Abstract views: 211

How to Cite

[1]
Y. H. Skoriukova and S. M. Markov, “СТРУКТУРНО-ЗВ’ЯЗНОСТНА МОДЕЛЬ КОЛЬОРОВОГО ЗОБРАЖЕННЯ ДЛЯ ЗАДАЧ СЕГМЕНТАЦІЇ”, Опт-ел. інф-енерг. техн., vol. 20, no. 2, pp. 98–104, Oct. 2013.

Issue

Vol. 20 No. 2 (2010)

Section

Systems Of Technical Vision And Artificial Intelligence, Image Processing And Pattern Recognition

Metrics

Downloads

Download data is not yet available.

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).