МЕТРИЧНІ ОЗНАКИ В ДВОВИМІРНОМУ ТА ТРИВИМІРНОМУ ПРОСТОРІ
Ключові слова:
розпізнавання образів, ідентифікація зображень, плоскі та просторові зображення, геометричні та центральні моменти, еталон ущільненого зображенняАнотація
В даній роботі розглядається один із етапів розпізнавання зображення, кодування та аналіз інформації, що успішно використовується в методах штучного інтелекту. Запропонований символьний опис зображення «центр-образ» представляється в ущільненому вигляді та передбачає більш прості перетворення для виділення метричних ознак. Створені еталони, що враховують властивості математичної моделі, розширюють інформаційний простір ознак, який прийнятний для аналізу плоских та просторових образів в технічних засобах. Для апаратурної реалізації в кожному конкретному випадку слід вибирати компромісні варіанти та забезпечувати обробку зображення в системах реального часу. Реалізація блока обробки в таких системах розпізнавання з використанням нанотехнологій дозволяє досягати високої продуктивності, забезпечувати високу швидкість, інформаційну щільність, широку полосу частот пропускання та малі витрати на передачу.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 249
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).