ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ТА СЕРЕДОВИЩ ДЛЯ НЕІНВАЗИВНОГО МОНІТОРИНГУ БІОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
Abstract
В даній статті класифіковано та проведено порівняльний аналіз неінвазивних методів моніторингу біологічних об’єктів та глюкози в організмі людини. Запропонований метод використовує Раман-спектроскопію (комбінаційного розсіювання) як найбільш ефективний, точний та безпечний для людини. Також розглянуто середовища для неінвазивного моніторингу, та як найбільш оптимальне було обрано гуморальну рідину ока. Оскільки оптично доступне місце розташування та склад гуморальної рідини дозволяє провести точне вимірювання рівня глюкози в крові. Також, в статті розглядаються перспективи розвитку неінвазивних методів моніторингу біологічних об’єктів.Downloads
-
PDF (Українська)
Downloads: 1090
Abstract views: 394
Published
2021-01-14
How to Cite
[1]
V. P. Kozhemyako, A. V. Turliuk, and A. O. Yarovenko, “ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ТА СЕРЕДОВИЩ ДЛЯ НЕІНВАЗИВНОГО МОНІТОРИНГУ БІОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ”, Опт-ел. інф-енерг. техн., vol. 22, no. 2, pp. 118–126, Jan. 2021.
Issue
Section
Biomedical Optical And Electronic Systems And Devices
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
