INFRARED SENSOR WATER CONTENT IN THE LIQUEFIED GAS
Keywords:
spectrum, spectroscopy, concentration, hygrometer, liquid phase, vapor phase, condensation, densityAbstract
Physical, chemical, energy and environmental properties of natural gas make it quite promising type of fuel. An important parameter in the controlled storage and transport of liquefied gas are physical properties and gas dissolved in water, which affects the operation of sensors and process equipment for the construction of this instrument is presented for non-contact analysis of water content in gases, using infrared radiation in the range of 1400 – 2400 nm.
References
1. Крук І. С. Якість природних газів: довідник / І. С. Крук, О. М. Химко, О. І. Крук. – К.–Х.: Наука УЦЕБОП, 2010. – 407 с.
2. Кожем’яко В.П. Схемотехніка сучасного приладобудування. Ч.3 – Оптичні сенсори. Навчальний посібник / В. П. Кожем’яко, З. Ю. Готра, С. В. Павлов [та ін.]. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 164 с.
3. Коряков В. И. Приборы в системах контроля влажности твердых веществ и их метрологические характеристики / В. И. Коряков, А. С. Запорожец // Практика приборостроения. – 2002. – № 1. – С. 5–11.
4. Ивченко Ю. А. Чем измерить влажность? / Ю. А. Ивченко, А. А. Федоров // Датчики и системы. – 2003. – № 8. – С. 53–54.
5. Мухитдинов М. Оптические методы и устройства контроля влажности / М. Н. Мухитдинов, Э. С. Мусаев. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 96 с.
6. Онушко В. В. Універсальна класифікація оптичних методів дослідження густини газу / Й. Й. Білинський, Б. П. Книш, В. В. Онушко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2100. – № 4. – С. 23–26. – ISSN 2226–9150.
7. Зайцев В. А. Влажность воздуха и ее измерение / В. А. Зайцев, А. А. Ледохович, Г. Т. Никандрова. – 1974. – 112 с.
2. Кожем’яко В.П. Схемотехніка сучасного приладобудування. Ч.3 – Оптичні сенсори. Навчальний посібник / В. П. Кожем’яко, З. Ю. Готра, С. В. Павлов [та ін.]. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 164 с.
3. Коряков В. И. Приборы в системах контроля влажности твердых веществ и их метрологические характеристики / В. И. Коряков, А. С. Запорожец // Практика приборостроения. – 2002. – № 1. – С. 5–11.
4. Ивченко Ю. А. Чем измерить влажность? / Ю. А. Ивченко, А. А. Федоров // Датчики и системы. – 2003. – № 8. – С. 53–54.
5. Мухитдинов М. Оптические методы и устройства контроля влажности / М. Н. Мухитдинов, Э. С. Мусаев. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 96 с.
6. Онушко В. В. Універсальна класифікація оптичних методів дослідження густини газу / Й. Й. Білинський, Б. П. Книш, В. В. Онушко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2100. – № 4. – С. 23–26. – ISSN 2226–9150.
7. Зайцев В. А. Влажность воздуха и ее измерение / В. А. Зайцев, А. А. Ледохович, Г. Т. Никандрова. – 1974. – 112 с.
Downloads
-
PDF (Українська)
Downloads: 198
Abstract views: 321
How to Cite
[1]
S. Y. Tuzhanskyi, A. M. Sakhno, V. A. Shevchuk, and A. A. Poplavska, “INFRARED SENSOR WATER CONTENT IN THE LIQUEFIED GAS”, Опт-ел. інф-енерг. техн., vol. 27, no. 1, pp. 162–167, Aug. 2014.
Issue
Section
Optical And Optical-Electronic Sensors And Converters In Control And Environmental Monitoring Systems
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
