Еквідистантність та одиничні коди
DOI:
https://doi.org/10.31649/1681-7893-2021-41-1-20-24Ключові слова:
одиничний код, завадостійка властивість, еквідистантність, ймовірність невиявлення помилокАнотація
В теорії кодування одиничні коди, як реалізація нетрадиційних методів кодування, зорієнтовані зокрема на таке практичне застосування, як передача символів (бітів) у каналах зв’язку. На сьогодні аналіз та дослідження одиничних кодів є пріоритетною та актуальною задачею з точки зору оцінювання їх коригуючих та завадостійких властивостей. В представленій роботі проаналізовано властивості трьох одиничних кодів, таких як одиничний позиційний (маркувальний), одиничний парний та одиничний нормальний коди. Наведено порівняльну характеристику цих кодів з урахуванням їх завадостійких властивостей. Враховано, що такі властивості коду визначаються кодовою відстанню, яка являє собою мінімальну відстань між його кодовими точками. Наведено формули визначення середньої ймовірності невиявлення помилок для отриманих кодів. Аналіз завадостійких властивостей одиничних кодів проводився з точки зору їх еквідистантності. Для таких кодів характерним є те, що кодова відстань в еквідистантному коді обов’язково повинна бути парним числом. Наведений в даній роботі аналіз характеристик одиничних кодів показав, що одним з оптимальних серед еквідистантних одиничних кодів можна вважати одиничний позиційний (маркувальний) код. Також наведено формулу для розрахунку нижньої оцінки середньої ймовірності невиявлення помилок для будь-якої ймовірності безпомилкової передачі символу, яка співпадає з величиною середньої ймовірності невиявлення помилок для еквідистантного коду Макдональда. Це також підтвердило оптимальність розглянутого одиничного позиційного (маркувального) коду.
З урахуванням цього область застосування одиничного позиційного коду, як завадостійкого, поширюється за рахунок можливості кодування станів коригуючих автоматів та адресації даних у запам’ятовувальних пристроях обчислювальної техніки.
Посилання
O. V. Berezhnaia, V. V. Arbuzov, y M. V. Arbuzov, «O vozmozhnosty prymenenyia ravnovesnykh kodov v asymmetrychnykh kanalakh sviazy,» Sovremennye metody kodyrovanyia v elektronnykh systemakh, s. 65 – 66. 2004.
A. A. Borysenko, Bynomyalnyi schet y schetchyky. Sumy, Ukraina: SumDU, 2008.
Ya. M. Nykolaichuk, Teoriia dzherel informatsii. Ternopil, Ukraina: TzOV “Terno–hraf”, 2010.
H. Dzhonson, y M. Hrekhem, Vysokoskorostnaia peredacha tsyfrovykh dannykh, per. s anh. M., Rossyia: Yzdatelskyi dom “Vyliams”, 2005.
V. M. Mutter, Osnovy pomekhoustoichyvoi teleperedachy ynformatsyy. L., Rossyia: Enerhoatomyzdat, 1990.
U. Pyterson, i E. Ueldon, Kody, iyspravliaiushchye oshybki, per. s anhl. M., Rossyia: Myr, 1976.
R. Bleikhut, Teoryia y praktyka kodov, kontrolyruiushchykh oshybki, per. s anhl. M., Rossyia: Myr, 1986.
Dzh. Klark, y Dzh. Kein, Kodyrovanye s ispravlenyem oshybok v systemakh tsyfrovoi sviazy, per. s anh. M., Rossyia: Radyo y sviaz, 1987.
Yu. P. Zhurakovskyi, i V. P Poltorak, Teoriia informatsii i koduvannia. K., Ukraina: Vyshcha shkola, 2001.
N. H Bereziuk, A. H. Andrushchenko, S. S. Moshchytskyi y dr. Kodyrovanie informatsii (dvoychnye kody). Kharkov, Ukrayna: Vyshcha shkola, 1978.
T. Kasamy, N. Tokura, E. Yvadary, y Ya. Ynahaky, Teoryia kodyrovanyia, per. s anh. M., Rossyia: Myr, 1978.
V. K. Leontev, Teoryia kodyrovanyia, M., Rossyia: Znanye, 1977.
S. V. Svechnykov, V. P. Kozhemiako, y L. Y. Tymchenko, Kvazyympulsno-potentsyalnye optoelektronnye elementy y ustroistva lohyko-vremennoho typa. K., Ukrayna: Naukova dumka, 1987.
T. B. Martyniuk, O. M. Tarasova, i M. M. Al-Khiiari, «Osoblyvosti lohiko-chasovoho zobrazhennia chyslovoi informatsii,» Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu, №1, c.72 – 76. 2000.
T. B. Martyniuk, Mokhamed Salem Nasser, V. V. Vlasiichuk, i O. M. Nakonechnyi, «Analiz mozhlyvostei odynychnoho koduvannia chyslovoi informatsii,» Optyko-elektronni informatsiino-enerhetychni tekhnolohii, № 2(10), s. 39 – 44. 2005.
V. P. Kozhemiako, T. B. Martyniuk, V. V. Dmytruk, i V. V. Vlasiichuk, «Klasyfikatsiia odynychnykh kodiv,» Optyko-elektronni informatsiino-enerhetychni tekhnolohii, № 1(11), 2006, s. 36 – 42.
Yu. H. Dadaev, Teoryia aryfmetycheskykh kodov. M., Rossyia: Radyo y sviaz, 1981.
E. Berlekemp, Alhebraycheskaia teoryia kodyrovanyia, per. s anhl. M., Rossyia: Myr, 1971.
T. Martyniuk, O. Tarasova, M. Ochkurov, i P. Pavlov, «Osoblyvosti odynychnoho koduvannia informatsii» Metody ta zasoby koduvannia, zakhystu y ushchilnennia informatsii, 6-a mizhnar. nauk.-prakt. konf., 24-25 zhovtnia 2017 r., Vinnytsia, Ukraina: VNTU, 2017, s. 10 – 12.
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 117
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).