ТЕМПЕРАТУРНИЙ СЕНСОР НА ОСНОВІ СЕЛЕКТИВНОГО ВІДБИВАННЯ В РІДКИХ КРИСТАЛАХ
Ключові слова:
холестеричний рідкий кристал, спектральні залежності, сенсор температури, програмне середовище PROTEUSАнотація
У статті описано розроблений оптоелектронний температурний сенсор на основі селективного відбивання в холестеричних рідких кристалах. Проведені експериментальні дослідження температурних залежностей спектрів поглинання холестеричного рідкого кристала. Розроблена функціональна схема оптоелектронного сенсора температури, а також проведено моделювання його роботи із використанням програмного середовища PROTEUS.Посилання
1. Temperature sensor on the base of light selective reflection / Hotra Z., Mykytyuk Z., Yasynovska O. // Elektronika, Poland, 2008, N. 6. – Р. 182-183.
2. Измерение температуры с использованием оптических датчиков на основе двулучепреломляющих кристаллов / Габа В.М. // Технология и конструирование в электронной аппаратуре. – 2009. – № 1. – С. 45-52.
3. Рідкокристалічний матеріал для порогового сенсора температури / Готра О. З., Микитюк З.М., Фечан А.В., Черпак В.В. // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”.- 2003.- № 491.- С.64-69.
4. Пороговий сенсор температури на базі ефекту холестерико-нематичного переходу Готра О.З., Микитюк З.М., Фечан А.В., Черпак В.В. // Вимірювальна техніка та метрологія. – 2003. – № 63. – С. 67-70.
5. Де Жен П. Ж. Физические свойства жидкокристаллических веществ / Пьер Жиль де Жен; пер. с англ. А. А. Веденова. – Москва: Мир, 1982. – 152 с.
6. Гуртовцев Аркадий. Метрология цифровых измерений. // Современные технологии автоматизации, 2008. – №1. – С.66-74.
7. Максимов А. Моделирование устройств на микроконтроллерах с помощью программы ISIS из пакета PROTEUS VSM. // Радио. – 2005. –№ 4, 5, 6.
2. Измерение температуры с использованием оптических датчиков на основе двулучепреломляющих кристаллов / Габа В.М. // Технология и конструирование в электронной аппаратуре. – 2009. – № 1. – С. 45-52.
3. Рідкокристалічний матеріал для порогового сенсора температури / Готра О. З., Микитюк З.М., Фечан А.В., Черпак В.В. // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”.- 2003.- № 491.- С.64-69.
4. Пороговий сенсор температури на базі ефекту холестерико-нематичного переходу Готра О.З., Микитюк З.М., Фечан А.В., Черпак В.В. // Вимірювальна техніка та метрологія. – 2003. – № 63. – С. 67-70.
5. Де Жен П. Ж. Физические свойства жидкокристаллических веществ / Пьер Жиль де Жен; пер. с англ. А. А. Веденова. – Москва: Мир, 1982. – 152 с.
6. Гуртовцев Аркадий. Метрология цифровых измерений. // Современные технологии автоматизации, 2008. – №1. – С.66-74.
7. Максимов А. Моделирование устройств на микроконтроллерах с помощью программы ISIS из пакета PROTEUS VSM. // Радио. – 2005. –№ 4, 5, 6.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 255
Переглядів анотації: 293
Як цитувати
[1]
З. М. Микитюк, «ТЕМПЕРАТУРНИЙ СЕНСОР НА ОСНОВІ СЕЛЕКТИВНОГО ВІДБИВАННЯ В РІДКИХ КРИСТАЛАХ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 24, вип. 2, с. 147–151, Жов 2013.
Номер
Розділ
Оптичні та оптико-електронні сенсори і перетворювачі в системах керування та екологічного моніторингу
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
