МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ МОДЕЛЕЙ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЧАСОВИХ РЯДІВ НА БАЗІ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ У ЗАДАЧАХ ПРОФІЛЮВАННЯ ЛАЗЕРНИХ ПРОМЕНІВ
Abstract
В роботі розглянуто основні положення застосування нейронних мереж при аналізі часових рядів координат енергетичних центрів лазерних пучків як характеристик профілю лазерного променя, наведено методологічні особливості побудови багатовимірних моделей статистичного аналізу та подальшого прогнозування часових рядів, описано методики поетапного формування ARMA-моделі із врахуванням специфіки задач профілювання лазерних променів.Downloads
-
PDF (Українська)
Downloads: 347
Abstract views: 379
How to Cite
[1]
V. P. Kozhemyako and A. A. Yarovyi, “МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ МОДЕЛЕЙ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЧАСОВИХ РЯДІВ НА БАЗІ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ У ЗАДАЧАХ ПРОФІЛЮВАННЯ ЛАЗЕРНИХ ПРОМЕНІВ”, Опт-ел. інф-енерг. техн., vol. 15, no. 1, pp. 67–72, Nov. 2013.
Issue
Section
Systems Of Technical Vision And Artificial Intelligence, Image Processing And Pattern Recognition
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).