МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ПАРАЛЕЛЬНО-ІЄРАРХІЧНИХ ТА ІЄРАРХ-ІЄРАРХІЧНИХ МЕРЕЖ НА ОСНОВІ КЛАСТЕРНИХ СИСТЕМ З РОЗПОДІЛЕНОЮ ОБРОБКОЮ ІНФОРМАЦІЇ
Анотація
В проведених дослідженнях здійснено аналіз методологічних і прикладних аспектів побудови паралельно-ієрархічних та ієрарх-ієрархічних мереж на основі кластерних систем з розподіленою обробкою інформації. Наведено результати розробки кластерного обчислювального комплексу для виконання паралельно-ієрархічного перетворення інформаційних середовищ із використаннями на кожному host-комп’ютері, за вибором користувача, обчислювальних потужностей як його центрального процесора (CPU), так і відеоадаптера (на основі технологій GPGPU), а також подальшої розробки моделей інтелектуальних паралельно-ієрархічних та ієрарх-ієрархічних нейроподібних систем.##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 191
Переглядів анотації: 276
Як цитувати
[1]
А. А. Яровий, «МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ПАРАЛЕЛЬНО-ІЄРАРХІЧНИХ ТА ІЄРАРХ-ІЄРАРХІЧНИХ МЕРЕЖ НА ОСНОВІ КЛАСТЕРНИХ СИСТЕМ З РОЗПОДІЛЕНОЮ ОБРОБКОЮ ІНФОРМАЦІЇ», Опт-ел. інф-енерг. техн., вип. 19, вип. 1, с. 69–79, Лис 2013.
Номер
Розділ
Системи технічного зору і штучного інтелекту з обробкою та розпізнаванням зображень
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).