МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ 3D ВІДОБРАЖЕННЯ ПЛЯМОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ ЛАЗЕРНОГО ПРОМЕНЯ ТА ЙОГО РОЗПІЗНАВАННЯ
Abstract
В проведених дослідженнях здійснено аналіз методологічних особливостей побудови 3D відображення плямових зображень лазерного променя та його розпізнавання, а також прикладних аспектів побудови інтелектуальної системи для підвищення точності ідентифікації та розпізнавання 3D об'єктів плямових зображень лазерного променя з різним ступенем спотворення внаслідок дії зовнішніх факторів впливу. Наведено результати розробки програмного комплексу для моделювання, відображення та розпізнавання 3D профілю лазерного променя у реальному часі на базі плямових зображень відео-траси лазерних пучків, а також перспективи подальшої розробки гібридної моделі інтелектуальної системи для підвищення якості розпізнавання.Downloads
-
PDF (Українська)
Downloads: 213
Abstract views: 251
How to Cite
[1]
A. A. Yarovyi, “МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ 3D ВІДОБРАЖЕННЯ ПЛЯМОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ ЛАЗЕРНОГО ПРОМЕНЯ ТА ЙОГО РОЗПІЗНАВАННЯ”, Опт-ел. інф-енерг. техн., vol. 20, no. 2, pp. 72–79, Oct. 2013.
Issue
Section
OptoElectronic/Digital Methods and Systems for Image/Signal Processing
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).